Українські полярники під час затемнення Сонця провели унікальні дослідження іоносфери
На станції «Академік Вернадський» під час кільцевого затемнення Сонця проведено новий експеримент з вивчення іоносфери. Отримані дані важливі для прогнозування умов радіозв’язку та вдосконалення моделей іоносфери.
На українській полярній станції «Академік Вернадський» під час кільцевого затемнення Сонця було проведено новий експеримент, що стосується іоносфери. Отримані дані є надзвичайно важливими для прогнозування умов радіозв’язку між віддаленими регіонами світу, про це повідомили у у Національному антарктичному центрі, пише УНН.
Геофізики на станції «Академік Вернадський» провели нове важливе дослідження під час кільцевого затемнення Сонця, що відбулося на початку жовтня над Тихим океаном
— повідомили у Національному антарктичному центрі.
Деталі
Зокрема, проведено дослідження іоносфери — одного з верхніх шарів атмосфери, що містить велику кількість іонів та електронів. Цей шар здатний проводити електричний струм і відбивати високочастотні радіосигнали, що використовується для передачі інформації на далекі відстані.
Ультрафіолетове випромінювання Сонця переважно викликає іонізацію в іоносфері. Під час затемнення Сонце швидко перекривається Місяцем, що створює унікальні умови для досліджень, які неможливо провести в інший час. Таким чином, цей експеримент дозволив отримати нові дані про іоносферу.
Йдеться, що українські полярники вже багато років вивчають поширення високочастотних сигналів на наддовгі відстані, що необхідно для діагностики великих іоносферних неоднорідностей. Дослідження ведуться за допомогою цифрового приймально-вимірювального комплексу. Під час цьогорічної експедиції на станції встановили новий приймач WiNRADiO WR G35 DDC, здатний приймати сигнали одночасно на кількох частотах.
У центрі наголосили, що зараз за допомогою цього приймача під час затемнення були зафіксовані сигнали не лише канадської станції CHU, а й радіостанції WWVH, що знаходиться на Гаваях:
«Це дозволило отримати цінну інформацію про стан іоносфери безпосередньо в зоні затемнення».
Наприклад, вчені з’ясовували, як змінюється висота шарів іоносфери та кількість іонів під впливом швидких змін іонізувального випромінювання. Отримані дані мають велике значення для прогнозування умов радіозв’язку та вдосконалення моделей іоносфери, що використовуються для покращення позиціювання в глобальних супутникових навігаційних системах і зв’язку з супутниками, для прогнозування умов радіозв’язку між віддаленими регіонами світу тощо.
Рідкісне явище: українські полярники знову зафіксували південне полярне сяйво біля «Вернадського»17 вересня 2024, 09:46 • 106727 переглядiв
