Миколаївець Ярослав Мамулієв грав за регбійний клуб "Вітовка". Заздалегідь готувався до повномасштабного вторгнення Росії. У лютому 2022 року, не зволікаючи, боєць із псевдо “Карабас” взяв до рук зброю та став на захист рідного міста. Посмертно нагороджений відзнакою "За оборону Миколаєва" та орденом "За мужність" ІІІ ступеня.
Спогадами про життя миколаївця з кореспондентами Суспільного поділилися рідні та близькі люди.
Був першим всюди
Ярослав Мамулієв полюбляв різні види спорту: дзюдо, бокс, карате. Був футбольним фанатом. З 2020 року хлопець грав за регбійний клуб "Вітовка". Тренер Олександр каже, що хлопець був завжди та всюди першим.
"У регбі могло все вийти. Перспективи були. Якщо ставили когось у приклад, то саме Ярослава. Навіть зараз кажемо, потрібно бути таким, як Ярік", — каже тренер.
Регбійний клуб «Вітовка». Фото надане тренером Олександром
Ще до повномасштабного вторгнення Ярослав удосконалював військову підготовку, адже хотів бути корисним. Перебував у добровольчому формуванні територіальної оборони, розповідає його мама Оксана.
"Вони там, спортсмени, створили свою бригаду — "Авангард". Займались військовою підготовкою. Він попереджав. Я, звісно, в це не вірила", — говорить Оксана.
Зі слів тренера Олександра, хлопець завжди відвідував заняття, якщо пропускав, то тільки аби покращити навички військово-тактичної підготовки.
Тренер Ярослава Олександр. Фото: Юлія Філімон/Суспільне Миколаїв"Ми повинні, це мій борг"18 років і чотири місяці було, як пішов на війну, з першого дня (лютий 2022 року — ред.). Пролунав другий вибух — п'ять хвилин, він одягся і вийшов.
Як тільки російська навала полізла повномасштабним фронтом, Ярослав разом з побратимами захищали Миколаїв. Хлопець служив у складі 123-ї окремої бригади територіальної оборони.
Фото: Юлія Філімон/Суспільне Миколаїв «Синку, тобі всього 18 років, куди ти йтимеш? — Ми повинні, це мій борг» Мати загиблого військового Оксана
"Були на обороні Миколаєва, потім під Херсоном. Він весь час рвався кудись. Йому не подобалось тут. "Ми стільки вміємо, ми стільки знаємо, готувались, я повинен їхати туди, бути корисним", — пригадує слова хлопця його матір.
Через рік "Карабас" перевівся до 78-го полку десантно-штурмових військ "Герць". У травні 2023 поїхав з навчань на Запорізький напрямок. Отримавши контузію, захисник не чекав закінчення лікарняного, а повернувся до служби.
«Карабас» на службі. Фото надане матір’ю Оксаною
"Він такий скритний — ніколи нічого не розповість. Все так виставляв, наче він на курорті. "Все чьотко мам", — завжди казав, — "ма, все чьотко", — розповідає Оксана.
Назавжди в строюЗагинув… Не дожив до 20-річчя.
Ярослав Мамулієв із псевдо "Карабас" загинув під час виконання бойового завдання в Запорізькій області, на східних околицях Роботиного 26 липня 2023 року.
"Вже пів року, як немає. Прилетіла міна в окоп. Вони загинули миттєво. Він та ще один хлопчик з Очакова — Андрійко Люц", — говорить матір українського захисника.
Загиблий український військовий Ярослав Мамулієв. Фото надане матір’ю Оксаною
Зі слів жінки, хлопець завжди був спокійним та добрим, полюбляв тварин.
"Навіть з війни завжди відео надсилав з тваринами, з мишками, кішечками, собачками. У нього також є собака, залишилась мамі у спадок", — говорить Оксана.
Мати загиблого військового Оксана. Фото: Юлія Філімон/Суспільне Миколаїв
Рідні Ярослава відкрили в Миколаєві заклад харчування, що назвали на честь його позивного.
