Розважальний контент випереджає новини за популярністю у мережі, Telegram лідирує серед месенджерів — дослідження
Дослідження Gradus Research показало, що 90% українців користуються Telegram, але розважальний контент випереджає новини за популярністю. Українці все частіше споживають контент через стрімінгові сервіси та соцмережі.
Частка Telegram у користуванні українцями месенджерами стабільно висока. При цьому новини переважно споживають у месенджерах. Водночас розважальний контент у мережі перемагає новини. Такі дані представлені в дослідженні особливостей медіаспоживання українців, представленому компанією Gradus Research у жовтні 2024 року, пише УНН.
Деталі
За даними дослідження, навіть попри заборону користування цим ресурсом для держслужбовців і військових на службових пристроя, Telegram в Україні продовжує посідати перше місце серед месенджерів (90%).
За ним йдуть Viber (77%) та Facebook Messenger (51%). Частка користувачів цих платформ дещо зменшилась у порівнянні з березнем та жовтнем 2023 року. Натомість частка WhatsApp зросла з 21% до 30% за рік.
При цьому Facebook, Instagram та TikTok — у топі соціальних мереж українців.
«Facebook, Instagram та TikTok є найбільш популярними соціальними мережами наразі. Загалом, 72% опитаних протягом останнього тижня використовували Facebook, а 61% — Instagram», — повідомляють дослідники.
Такі мережі, як зазначається, є важливою платформою не тільки для новин, а й для соціальної взаємодії та самовираження.
При цьому новини, згідно з дослідженням, втрачають першість серед категорій медіаконтенту.
Своїм місцем новинний контент поступається розважальному — основною категорією контенту для українців, яку обирають 79% опитаних, стають художні фільми та серіали. За ними слідують новинні й соціально-політичні програми (68%) та музичні програми (63%). «Такі зміни корелюють зі змінами у настроях громадян на третьому році повномасштабної війни в Україні: люди в меншій мірі очікують на швидке завершення бойових дій, накопичується втома від новин, відповідно зменшується й інтенсивність слідкування за подіями в режимі реального часу», — вказують дослідники.
Як зазначається, новини переважно споживають у месенджерах.
«Telegram та інші месенджери є ключовими каналами для отримання новин, які використовують 75% респондентів, слідом ідуть соціальні мережі, як-от Facebook та Instagram (56%). Відеоплатформи, включаючи YouTube, також займають значне місце (51%), що вказує на популярність мультимедійного формату новин», — вказано у результатах дослідження.
А відеоплатформи залишаються домінуючим джерелом розважального контенту.
«Для розваг українці найчастіше звертаються до YouTube та схожих відеоплатформ, що складає 63% медіаспоживання у розважальній сфері. Популярність цих платформ особливо висока серед молоді, яка активно використовує різні види цифрового відеоконтенту», — повідомляють дослідники.
Соціальні мережі та месенджери також активно присутні серед джерел контенту для розваг: там, як вказано, відеоконтент споживають 58% і 53% опитаних українців відповідно.
Водночас використання стрімінгових сервісів входить у звичку. Серед стрімінгових сервісів, за даними дослідження, популярність за YouTube Music із часткою у 45% респондентів. На другому місці — Spotify (15%). Українці все частіше слухають музику чи переглядають відео на цих платформах, що відображає поступову зміну традиційних медіа на користь цифрових платформ.
«Зростаюча популярність стрімінгових сервісів та соціальних мереж як основних каналів для розваг вказує на значний вплив глобальних трендів, зокрема серед молодшої аудиторії. Такі зміни свідчать про формування нових звичок споживання контенту, що, ймовірно, матиме довгостроковий вплив на український медіапростір і визначатиме його подальший розвиток», — коментує результати дослідження Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця і директорка Gradus Research.
Довідково
Дослідження проведене дослідницькою компанією Gradus Research методом самозаповнення анкети в мобільному додатку Gradus. Вибірка відображає структуру населення міст з кількістю мешканців більше 50 тисяч у віці 18-60 років за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном, за виключенням тимчасово окупованих територій та територій ведення активних бойових дій. Період проведення поля: 25-27 жовтня 2024 року. Розмір вибірки: 1050 респондентів.
