У Миколаєві 18 лютого відбулася акція-нагадування про військовополонених та зниклих безвісти "Не мовчи! Полон вбиває!". Серед учасників рідні та близькі військовослужбовців різних підрозділів. У заході взяли участь близько 120 людей.
Кореспонденти Суспільного відвідали захід та поспілкувалися з рідними полонених.
Зі слів організаторки акції-нагадування Оксани, намагаються проводити такі акції кожні два тижні.
Ці акції проводяться з грудня місяця 2023 року, з нами тут 36 та 79 бригади. Це родини військовополонених, які дуже чекають своїх рідних вдома.
Рідні та близькі військовослужбовців, які прийшли на акцію. Фото: Богдана Будулуца/Суспільне Миколаїв
Любов та Наталя прийшли на акцію для того, щоб нагадати про свого сина й брата Віктора. Сім'я приїхала до Миколаєва з Херсона.
"Син у 2018 році пішов на строкову службу, потім через рік підписав контракт. Через два роки він поступив у харківську національну академію вчитися. Провчився там два роки (й почалася — ред.) війна", — розповідає мати військовополоненого Любов.
Мати та брат Віктора. Фото: Богдана Будулуца/Суспільне Миколаїв
Сестра чоловіка Наталя каже, востаннє на зв’язок її брат вийшов 17 травня 2022 року зі словами: "Тримайтеся, скоро буду вдома".
"Вони спочатку були у Волновасі, в зоні АТО. Для нас всіх війна розпочалася 24 лютого, а для них 22 лютого, коли на них вже йшли танки й вони з Волновахи перейшли до Маріуполя. Потім вони дійшли до Азовсталі 86 днів пробули там, він був поранений", — говорить Наталя.
Рідні, які чекаю на повернення з полону військовослужбовців. Фото: Богдана Будулуца/Суспільне Миколаїв
Зі слів сестри військовополоненого, Віктора чекають додому майже два роки.
Це наймолодший брат, це таке жахіття, ми кожен обмін надіємося що він буде вдома.
Мирна акція-нагадування про військовополонених. Фото: Богдана Будулуца/Суспільне Миколаїв
Останній зв’язок з чоловіком Дар’ї був на початку весни 2022 року, каже жінка. Сергій Линник почав служити до повномасштабного вторгнення, з 24 лютого 2022 року захищав Маріуполь.
"Останній зв‘язок у нас був 25 березня 2022 року. Він мені сказав, що дуже сильно мене кохає і він повернеться додому. Я звертаюся будь-де, їжджу, пишу всі заяви, ходжу на мітинги, але на жаль 501 батальйон морської піхоти не міняють", — розповідає Дар'я Линник.
Дар’я стоїть з прапором 36 бригади. Фото: Богдана Будулуца/Суспільне Миколаїв
Також, підтримати акцію-нагадування прийшов й військовослужбовець третьої окремої штурмової бригади.
"Кожного разу ходимо на акцію, щоб повернули наших військовослужбовців з полону. Незрозуміло скільки побратимів у полоні, але ми чекаємо всіх", — говорить військовий.
