"Клуб білого бізнесу" Гетманцева – схвалена корупція чи дискредитація ринкової економіки?
В Україні запустили «Клуб білого бізнесу», який викликав критику експертів та бізнесу. Ініціативу звинувачують у створенні дискримінаційних умов та корупційних ризиків.
В Україні розпочав роботу так званий «Клуб білого бізнесу» – ініціатива голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева. Цей проєкт вже викликав шквал критики серед експертів, бізнес-спільноти та політиків. Причина очевидна: за задумом, лише окремі компанії можуть отримати статус «білих» і відповідні пільги, що прямо суперечить Конституції, принципам ринкової економіки і створює поле для корупції, пише УНН.
Для «Клубу білого бізнесу» був створений окремий сайт, на якому вказано, що перший перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства буде оприлюднено вже 19 грудня. Проте дехто з підприємців уже стикнувся з проблемами і не потрапив до «клубу обраних».
Як зазначає член Ради товариства у The Aspen Institute Kyiv, директор економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін, впровадження цієї ініціативи Гетманцева дискримінує бізнес. Окрім того, на думку економіста, це дає можливості для розділення підприємців на політично неугодних, та тих, які влаштовують владу.
«Це дискримінація, це дискреція і це порушення Конституції. За Конституцією – всі рівні перед законом. Цей закон створює умови, за яким хтось має преференції і модель, за якою визначається — чи має компанія потрапити до «Клубу білого бізнесу» чи немає – вони визначають собі там кращі показники, ніж середні по ринку. Але ж це ринок, це вільна економіка — хтось працює краще, хтось працює гірше, і сама по собі ідея – вона антиконституційна», – зазначив Амелін у коментарі УНН.
Він також наголошує, що такі ініціативи руйнують економічну свободу та відлякують західних інвесторів. Адже в жодній країні світу, за його словами, немає такого клубу обраних.
«Саме по собі існування в Україні такого закону – паплюжить вільну економіку і загалом український інвестиційний клімат… Західні компанії, які можуть обирати, в якій країні працювати, – ці речі бачать, і не хочуть сюди йти. Я нагадую, що Україна займає 150 місце в рейтингу економічних свобод, і оці «клуби» – це якась схвалена корупція. Щоб попасти в цей «клуб» будуть брати якісь там хабарі? І треба ще доказати, що ти маєш туди попасти. Не треба туди навіть іти!» – наголосив Амелін.
На його думку, бізнес-асоціаціям варто звернутися до суду, щоб скасувати закон, яким запроваджено «Клуб білого бізнесу» і до цього процесу варто було б залучити посольства країн, які надають Україні фінансову підтримку.
«Клуб білого бізнесу» Гетманцева: корупція, дискримінація та підконтрольність2 груд. 2024, 15:35 • 164917 переглядiв
Корупційний та дискримінаційний характер
Особливе обурення викликає те, хто визначатиме, які компанії потраплять до «Клубу білого бізнесу». Це завдання доручили в.о. заступника голови ДПС України Євгенію Сокуру – колишньому помічнику Гетманцева. У бізнес колах його називають правою рукою нардепа, адже, як стверждується, саме через нього Гетманцев впливає на політику у податковій.
Сокур раніше вже потрапляв у скандали через звинувачення у зловживанні владою та внесення недостовірних даних у декларації.
Наприклад, проти нього розслідується кримінальне провадження за службовий злочин. Ця справа була відкрита ДБР 4 листопада 2022 року за ч. 3 ст. 365 КК України, за фактом перевищення службових повноважень Сокуром, який 26 жовтня 2022 року підписав розпорядження про анулювання ліцензії ПАТ «Укртатнафта» на виробництво пального. Такі дії чиновника, за версією слідства, спричинили тяжкі наслідки товариству, а також державі у вигляді неможливості виконання мобілізаційних завдань Міноборони з виробництва та постачання нафтопродуктів для потреб оборони та обороноздатності держави. У Державному бюро розслідувань повідомили УНН, що це кримінальне провадження досі розслідується.
Окрім того, НАЗК проводить моніторинг способу життя Євгенія Сокура. За даними УНН, він вніс в декларацію за 2023 рік ймовірно недостовірні дані. Зокрема, він не вказав, в документі дані про свою співмешканку. Раніше Сокур в ході слідства по справі про нібито замах на нього, сам розповів правоохоронцям, що із 2016 року проживає разом із дівчиною на імʼя Аліна у квартирі на проспекті Лобановського, 6-Д. Проте у своїх деклараціях Сокур жодного разу не згадав про свою співмешканку. Після депутатського звернення члена Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ніни Южаніної НАЗК розпочало перевірку щодо Євгенія Сокура. В Агентстві у відповідь на запит УНН також підтвердили, що проводять моніторинг способу життя посадовця. Голова Громадської ради при НАЗК Катерина Бутко зазначила, що Національне агентство з питань запобігання корупції перевіряє чи був спільний побут у Сокура з його співмешканкою Аліною.
Також в 2022 році він задекларував дохід від продажу цінних паперів на суму 2,6 млн грн, однак ці кошти не були відображені в його декларації за 2023 рік. Це може свідчити про порушення законодавства, що вимагає повідомляти про значні зміни в майновому стані. Згідно зі ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», декларант зобов’язаний протягом 10 днів повідомляти про такі зміни.
Залучення чиновника з сумнівною репутацією ще більше підриває довіру до ініціативи Гетманцева. Виглядає так, ніби створюється закритий клуб для «обраних», де право на пільги та преференції отримає лише бізнес, лояльний до влади. А визначають, хто потрапить у списки Гетманцев і його вірний ставленик Сокур.
Непотрібна ініціатива
На думку члена комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Ніни Южаніної, створення «Клубу білого бізнесу» не має жодного економічного сенсу, адже в Україні вже діє Офіс великих платників податків.
«Розділення іще на якісь категорії серед всіх платників податків з високим податковим навантаженням, яке назвали «Клуб білого бізнесу» і інших, не зрозуміло яких, – це абсолютно неправильний крок. Адже різні види бізнесу мають різну рентабельність, і тому можуть мати різне податкове навантаження. Рівняти по комусь якимось чином не можна. Тому що у кожного є свої умови, свої замовники, свої можливості. Хтось виконує державне замовлення, хтось працює виключно на ринку, а якщо іще і ринок вузький – то хтось може працювати виключно на експорт, а може хтось тільки шукає ринки. Як можна говорити про те, щоб міряти середнє навантаження і по цьому рівняти платників? Тим більше, що продовжує існувати Офіс великих платників й іншої необхідності просто немає», – зазначила Южаніна у коментарі УНН.
За її словами, критерії, за якими визначають, хто потрапить до «Клубу», вже викликають питання, зокрема серед аграріїв.
«Уже в аграріїв не складається з критеріями, щоб попасти в Клуб білого бізнесу. Тоді для кого він?» — вказала Ніна Южаніна.
Вона переконана, що у майбутньому це нововведення в Україні не приживеться.
Варто зазначити, що створення «Клубу білого бізнесу» – це тривожний сигнал для всіх, хто вірить у вільну економіку та рівність перед законом. Якщо дозволити цій ініціативі існувати, це стане небезпечним прецедентом, який підірве довіру до держави як усередині країни, так і на міжнародній арені.
Нагадаємо
Верховна Рада України ухвалила в цілому скандальний законопроєкт голови податкового комітету парламенту Данила Гетманцева про «клуб білого бізнесу». Документ розкритикували як колеги Гетманцева по парламенту, так і експерти. Навіть у юридичних висновках було вказано, що він не відповідає законодавству України. Окрім того створення «клубу білого бізнесу» в Україні стало першою за довгий час антиреформою.
У коментарях УНН економічні експерти вказували, що документ порушує Конституцію України та створює дискримінаційні умови у бізнес-середовищі.
Про те, що законопроєкт Гетманцева містить дискримінаційні норми і має корупційні ризики, ідеться й у висновку аналітиків Спілки українських підприємців.
Бізнес-омбудсмен Роман Ващук також заявив про те, що законопроєкт про «клуб білого бізнесу» дискримінаційний.
