FT: заморожені активи рф стали причиною суперечки між Шольцом і Дудою
На зустрічі лідерів ЄС виник конфлікт між Шольцем і Дудою щодо конфіскації 260 млрд євро заморожених активів рф. Німеччина виступає проти через ризики для фінансових ринків, тоді як Польща підтримує ідею.
На зустрічі лідерів ЄС у середу канцлер Німеччини Олаф Шольц різко відреагував на пропозицію президента Польщі Анджея Дуди конфіскувати заморожені активи росії та використати їх для підтримки України. Про це пише УНН з постанням на FT.
Деталі
Сума заморожених російських активів, яку запропонували конфіскувати сягає 260 млрд євро.
Дуда підтримав цю ідею, популярну серед США та Великої Британії, але її опонентами залишаються Німеччина, Франція та Італія.
«Ви не розумієте, як це вплине на стабільність наших фінансових ринків,» — заявив Шольц, звертаючись до Дуди.
Він також сказав, що Польща навіть не використовує євро.
Зазначимо, що попри це, ідея конфіскації російських активів залишається центральною у дебатах про фінансування відновлення України. Підтримку пропозиції висловлюють не лише Польща, а й інші країни Східної Європи. Водночас Франція та Німеччина наголошують на юридичних і економічних ризиках такого кроку.
Європейські лідери визнають, що конфіскація активів може стати вирішальним фінансовим ресурсом для України. Однак, як показали обговорення, немає єдності щодо механізмів використання цих коштів і забезпечення стабільності європейської економіки.
Питання заморожених активів тісно пов’язане з іншими проблемами — від військових гарантій для України до внутрішньополітичних викликів у ЄС. Німеччина, яка зіштовхнулася з економічними труднощами та підготовкою до федеральних виборів, поки що зайняла обережну позицію. Франція також не демонструє активної підтримки конфіскації, зосереджуючись на політичних консультаціях.
Однак українські дипломати наголошують, що використання російських коштів для відновлення країни є справедливим і необхідним кроком. У той час, коли США стикаються зі складнощами у схваленні нового пакету допомоги в 60 млрд доларів, європейська відповідальність за фінансову підтримку України стає дедалі більш очевидною.
Трамп і підтримка України
За даними джерел, головною темою обговорення було збереження підтримки України в умовах можливої зміни політики США після інавгурації Дональда Трампа.
Україна та її союзники в Європі перебувають у критичній фазі. Трамп неодноразово заявляв, що завершить війну «за день», і його політика може змусити Україну піти на невигідний мир або втратити підтримку Заходу. Тим часом росія не поспішає досягти врегулювання конфлікту.
Попри сумніви щодо Трампа, європейські лідери бачать можливості впливу на його позицію. Утім, як показала суперечка між Шольцом і Дудою, серед самих європейців немає єдності щодо підходів до збільшення фінансової та військової допомоги Києву чи умов майбутнього миру.
Президент Фінляндії Александер Стубб описує ситуацію як «момент Ялти або Гельсінкі», маючи на увазі історичні конференції, що визначили повоєнний світовий порядок. Він наголошує, що Україна має сама вирішувати своє майбутнє, а Європа не може приймати рішень через голову Києва.
Зустрічі та консультації, як-от переговори президента Франції Еммануеля Макрона з Трампом, демонструють готовність Європи пропонувати власні ідеї. Макрон закликав Трампа підсилити позицію України перед переговорами, наголошуючи на геополітичних наслідках для США у разі провалу.
Попри розбіжності, більшість країн ЄС, окрім Угорщини та Словаччини, залишаються прихильними до підтримки України. Але конкретного плану щодо гарантій безпеки чи військової допомоги поки немає. Частина європейських лідерів, зокрема в Естонії та Франції, пропонують розглянути розміщення військ як гарантію безпеки, але ідея не має широкої підтримки через брак ресурсів і політичну чутливість.
Європейські дипломати визнають, що успішне врегулювання можливе лише за участі США. Утім, на думку багатьох, НАТО-івська гарантія для України була б найефективнішим рішенням, хоча Трамп навряд чи підтримає такий крок, аби не провокувати кремль.
На тлі зростання викликів президент Зеленський просуває «план перемоги», наголошуючи на важливості збереження підтримки союзників. Європейські лідери тим часом намагаються знайти баланс між допомогою Україні та забезпеченням власної стабільності, адже ставки надзвичайно високі — це не лише майбутнє України, а й довгострокова безпека всієї Європи.
«Очікуємо на перший транш уже в січні 2025-го» — Зеленський про допомогу ЄС на понад 18 млрд євро19 груд. 2024, 11:58 • 15560 переглядiв
