20 лютого — українці вшановують пам'ять Героїв Небесної Сотні. Свідками Революції Гідності на Майдані Незалежності та Євромайдані у Миколаєві в 2014 році були миколаївські фоторепортери Юрій Кошковський та Ігор Єрмолаєв.
Про події 2014-го з фоторепортерами поспілкувалися кореспонденти Суспільного.
"Це знакове фото — художник пише картину, не тільки фотографи, але й художники приходили".Художник пише картину серед розкиданих автомобільних шин, 2014 рік. Фото: Ігор Єрмолаєв
Ігор Єрмолаєв показує світлину, на якій зображений художник. Серед розкиданих автомобільних шин та розрухи чоловік змальовує події на Майдані.
У перші дні Революції Гідності на Майдані Незалежності у Києві миколаївський журналіст, фоторепортер Ігор Єрмолаєв був свідком подій і документував їх на фотоапарат.
"Коли настали події другого Майдану, я відчув, що мені треба там бути, що це якийсь новий перелом в житті суспільства, в житті країни та кожної людини. Перший час Майдан жив окремим життям від всього міста, тобто центр — так, відразу чути шум, чути, що там відбувається", — згадує фоторепортер.
Люди впали на землю, почувши постріли, 2014 рік. Фото: Ігор Єрмолаєв"Бачите люди, як раз той момент, коли вони падають і лягають. Напевно, це найважливіші фотографії, коли поруч постріли куль і от звідти стріляють. От кореспонденти впали на землю і я із ними, напевно, ці два кадри найважчі".
Ігор розповідає, постріли не вщухали, проте активістів з кожним днем ставало все більше.
"Я як журналіст, розумію, що будь-який кадр, будь-яка подія вже не повториться і вона вже частина історії, просто ніхто не міг уявити, що це настільки кардинально змінить країну. Згадую очі людей сповнені рішучості, згадую запах горілих шин, який, напевно, ще потім місяць не можливо було вивести. Згадую як я прав свій одяг, а він увесь чорний. Згадую і постріли, і кров на асфальті, згадую і загиблих героїв", — каже Ігор Єрмолаєв.
Фоторепортер Ігор Єрмолаєв, 20 лютого 2024 року. Фото: Юрій Руденко/Суспільне Миколаїв
"Це вхід на Майдан зі сторони Бессарабського ринку. Частіше за все входи виглядали як барикади, патріотичні лозунги, якісь нехороші слова проти Партії Регіонів та Януковича".
Вхід на Майдан, 2014 рік. Фото: Ігор Єрмолаєв
Під час Євромайдану щодня на Соборну площу у Миколаєві виходив фоторепортер Юрій Кошковський.
Фоторепортер Юрій Кошковський, 20 лютого 2024 року. Фото: Юрій Руденко/Суспільне Миколаїв
"Як учасник попередніх Майданів — 2004, я не міг пропустити цю подію, бо я відношусь до тих людей, які близько сприймають несправедливість. Таких людей багато, але вони завжди виходять з якимись протестами відстоювати свої права. Вийшов сюди. Людей на Миколаївському Майдані спочатку було не дуже багато, в середньому людей 40-50 збиралося. У вихідні людей приходило більше", — пригадує Юрій Кошковський.
Учасники Майдану у Миколаєві, 2014 рік. Фото: Юрій Кошковський
Чоловік розповідає, у кожного, хто брав участь Революції Гідності — вимога була одна.
"Нас обманули і ми будемо наполягати на тому, що ми маємо бути в Європейському союзі, щоб угода була підписана. І в принципі, так воно і сталося, це було недаремно. Хоч зараз хтось шкодує чи не шкодує за Майдан, але, по-перше, для мене Майдан — це виконання 5 статті Конституції, її пряме виконання", — говорить фотограф.
Київ, 2014 рік. Фото: Юрій Кошковський
Як активіст та фоторепортер, Юрій їздив і до Києва на Майдан Незалежності.
"Всі квартали були заповнені людьми, і звісно, енергетики там було набагато більше, але миколаївська енергетика вона була настільки рідна, наша, що просто. Нас не було багато, але ж ми ходили, ми відчували, що ми тут найсильніші, це читалось у очах людей", — розповідає Юрій Кошковський.
Фотографія — це історія для майбутніх поколінь, розповідає Юрій. Саме за допомогою знімків він розповідатиме про події 2014 року дітям та онукам, говорить чоловік.