Аудитори НАБУ оголосили, що проведуть вибіркову перевірку бюро — лише за період чинного директора
Аудитори НАБУ оголосили, що проведуть вибіркову перевірку бюро — лише за період чинного директора.
Іноземні аудитори Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) проведуть перевірку ефективності роботи бюро лише за період з 6 березня 2023 року по 18 листопада 2024 року, тобто лише за час, коли його очолює чинний директор Семен Кривонос. Таким чином, усі порушення у роботі антикорупціонерів, які були допущені до 2023 року, залишаться поза увагою, пише УНН.
Деталі
У НАБУ 3 жовтня нарешті розпочався перший зовнішній незалежний аудит. Днями аудитори після критики громадськості нарешті затвердили критерії та методику оцінювання ефективності роботи бюро.
«Затвердити період, що його охоплюватиме оцінка (аудит) ефективності діяльності НАБУ, з дати призначення поточного директора НАБУ до дати затвердження Комісією Критеріїв та методики проведення оцінювання ефективності НАБУ, а саме з 6 березня 2023 року по 18 листопада 2024 року», — визначили аудитори на своєму засіданні.
Таким чином, поза увагою першого аудиту в НАБУ залишиться величезний період часу з початку створення цього органу, коли ним керували Артем Ситник та його перший заступник Гізо Углава, якого зараз звинувачують у «зливах» інформації з бюро та тиску на викривачів.
Скільки ще порушень могло бути зроблено за час, який не охопить аудит, залишається лише здогадуватися, однак очевидно, що обмеження аудиту лише останніми роками викликає питання про його повноту та об’єктивність. Ігнорування періоду, коли НАБУ очолювали попередні керівники, створює ризик приховування системних проблем і зловживань, які могли вплинути на репутацію та ефективність бюро.
Аудит, який би охоплював увесь період діяльності НАБУ, з моменту його створення, забезпечив би більш комплексну та прозору оцінку роботи органу, а також дозволив би виявити всі можливі порушення та проблеми, незалежно від того, коли вони мали місце. Адже вибірковий підхід до перевірки ставить під сумнів реальні цілі та результати цієї ініціативи.
Додамо
Останнім часом у громадськості назбиралося багато запитань щодо роботи детективів НАБУ. Зокрема, нерідко лунають заяви про втрату незалежності антикорупційних органів в Україні. Про це, у тому числі, заявляв нещодавно звільнений перший заступник директора бюро Гізо Углава. Він неодноразово натякав на те, що рішення в НАБУ ухвалюються під впливом зовнішніх чинників, а не на основі закону. Серед осіб та інституцій, які, на його думку, чинили цей тиск, були названі активісти Центру протидії корупції (ЦПК) та голова комітету ВР з питань антикорупційної політики, яка, як зазначив Углава, працювала раніше в ЦПК.
Углава підкреслював, що дії проти нього свідчать про серйозні проблеми в процесі розслідування НАБУ, які орієнтовані на досягнення зовнішніх цілей, а не на встановлення істини.
Таку ж думку підтримують і адвокати, які також заявляли, що реальна ціль антикорупціонерів перетворилася з боротьби з корупцією на тиск на певних державних службовців для досягнення «зовнішніх» цілей.
До того ж правозахисники б’ють на сполох через систематичні порушення з боку детективів НАБУ та прокурорів САП презумпції невинуватості.
Це зафіксували, зокрема, і в Тіньовому звіті до розділу 23 «Правосуддя та фундаментальні права» Звіту Європейської комісії щодо України за 2023 рік, підготовленому коаліцією громадських організацій. Згідно з документом, у низці судових справ судді фіксували порушення принципу презумпції невинуватості з боку детективів НАБУ, які в публічних коментарях і інтерв’ю фактично «призначали» фігурантів винними.
Нерідко гучні звинувачення топчиновників з боку НАБУ в результаті завершуються виправдальними вироками. Прикладом є справа ексміністра Володимира Омеляна. Його звинуватили у втратах бюджету через зменшення портових зборів, які він запровадив. Але у суді всі аргументи детективів та прокурорів САП були вщент розбиті як нікчемні. До речі, жодних публічних вибачень перед Омеляном та покарання за незаконне притягнення його до кримінальної відповідальності ані детективи НАБУ, ані прокурори САП не понесли.
Схожа історія може повторитися з ексміністром Миколою Сольським, якого у травні звинуватили у привласненні землі у Сумській області на користь бійців АТО. Цій історії вже вісім років, розумні терміни слідства вичерпані, проте детективи вирішили заявити про це лише цьогоріч. До того ж, у той момент, коли Сольський досяг результатів у перемовинах з поляками щодо розблокування кордону.
Утім, наявні у публічному доступі матеріали свідчать про сумнівні докази детективів, що засвідчив експертний висновок маніпуляції з експертизами у цій справі. Одну з них вони намагалися «злити» і анулювати через суд — імовірно через те, що така експертиза свідчила про невинуватість ексміністра.
