Газета "Нова Година" – актуальні новини Полтавщини

Публікації

Люди активізувалися, але до США ще далеко — активістка про громадянське суспільство

03 Грудня
20:23 2017
Люди активізувалися, але до США ще далеко — активістка про громадянське суспільство
На Майдан виходили великою мірою вже підготовлені люди. Фото Оксани Левкової

1 грудня 2013 року в Києві зібрався півмільйонний мітинг на захист побитих студентів. Саме цей день багато хто вважає початком Революції гідності й показовим проявом в Україні громадянського суспільства, яке стало на захист своїх прав і майбутнього країни. Про зміни в громадянському секторі в останні роки розповіла директор всеукраїнської громадської організації “Не будь байдужим!” Оксана Левкова.

Як ви можете охарактеризувати на сьогодні українське громадянське суспільство?

– Люди активізувалися, але ми ще дуже далеко, наприклад, від Сполучених Штатів Америки. За офіційною статистикою кожен третій громадянин цієї країни залучений в якийсь громадський рух чи ініціативу. Наприклад, у Балтіморі у школі не видають атестат зрілості, якщо хлопець чи дівчина не відпрацювали в громадських ініціативах певну кількість годин за семестр. Тобто це така добровільно-примусова праця, з якої у нас сміються ще з радянських часів. Дітей привчають працювати і допомагати тим, кому пощастило менше. У нас такого не буде найближчими роками. Але дуже видно контраст з тим, що було в часи Януковича.

Чи ми можемо сказати, що це суспільство сформувалося під час Революції гідності?

– Категорично ні. На Майдан виходили великою мірою вже підготовлені люди. Ви подивіться, існує громадська організація “Відсіч”, існує наша організація “Не будь байдужим!”, “Простір свободи”.

Ми проявляли себе і до Майдану. Майдан — це точечка, одна з того всього, що ми робили і будемо робити. В лютому 2010-го року, коли Янукович переміг, ми свої веселі й креативні акції покинули, винесли їх за дужки. Почали ходити на мітинги як на роботу. І так тривало до Революції гідності. Подивіться: податковий майдан хтось організував і рухав, трудовий майдан хтось готував і рухав, мовний майдан – теж. Можна сказитися, що ми пережили всі. А скільки по Україні такого було. А мітинги проти міністра освіти Дмитра Табачника. Я, наприклад, полетіла з роботи з Вінницького педуніверситету імені Коцюбинського через антитабачниківські виступи. У пресі ректор, який був другом Табачника, вичитав, що я мала причетність до цих виступів. Закрили мені контракт. Просто поставили перед фактом, коли я вже не могла подавати документи на подовження.

Який вплив має громадянське суспільство на прийняття рішень в Україні?

– Зараз воно має великий вплив. За Януковича такого не було. Тому що зараз владні кабінети очолюють ті самі громадські активісти. Половина моїх друзів одним махом після Майдану зайшла у Верховну Раду. І сміються з мене, що я цього не зробила.

Я не хочу називати їхні прізвища, але мені по-дружньому дехто із них каже, що є стара гвардія депутатів і є молода. Повноцінно працювати молодим не дають.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Експерт розповів про зміни у громадянському суспільстві після революції

Чому ми думаємо, що єдиний соціальний ліфт, який має працювати у стосунку до громадських активістів – це політика? Чому ми навіть не прикидаємо собі, що деякі з них цілком самодостатні і вміють вибудувати стосунки з суспільством, донорами, мати постійну цільову аудиторію без обіймання високих владних посад. Я вважаю, що такі активісти існують і мають існувати. А у нас закладено як: він в політику не пішов, значить – лузер. Думаю, що це надто радянська точка зору. Вважається, що всі найкрутіші – це тільки ті, що в політиці. А інших сфер діяльності людини взагалі не існує. Або вона має бути не помічена. Це неправильний підхід. Громадські активісти дійсно більш шляхетні і заслуговують більше поваги, ніж багато політиків. Я, наприклад, в політику принципово не йду з дуже багатьох причин. Хоча кликали і на посаду міністра інформаційної політики, і на посаду депутата. Одна з причин, чому я не піду на цьому етапі свого життя: хочу доповісти суспільству, що можуть бути громадські активісти, які нормально почуваються і без політики.

В Україні ще стільки незаповнених місць. Тільки один Донбас скільки потребуватиме активістів. До чого тут депутатське або міністерське крісло – не знаю. Яка різниця людині на Донбасі, чи ти приїхав до неї міністр, чи активіст. Я відчиняю будь-які двері сама по собі, без того, що мене міністр прислав. У нас є підтримка, звичайно, віце-прем’єра Кириленка, і багато кого, але я виїздила все сама за гроші своїх фейсбучних френдів.

Які важливі рішення були прийняті під тиском громадянського суспільства?

– Я говорила б про новий мовний закон. Його підготував конкретно юрист Володимир Василенко, який працював у громадській раді Міністерства культури України разом з цілою когортою громадських активістів. Сподіваємося, що під тиском громадськості цей закон все-таки ухвалять і він буде працювати.

У Литві, Польщі зараз говорять, що в Україні набагато активніше громадянське суспільство, ніж у них.

– У Польщі, про нас мають більш об’єктиву картину, бо вони сюди можуть їздити. А інші країни про нас як не чули, так і не чують. Або щось погане. Так, в нас, може, активніше громадянське суспільство, ніж в так званих “успішних” європейських країнах. Ми ж молода демократія.

за матеріалами Gazeta.ua

Теги
Розповісти

Схожі новини

Прокоментуй!

Ще немає коментарів

На разі немає жодного коментаря, бажаете додати?

Написати коментар

Написати коментар

Вашу електронну адресу не буде опубліковано!
Обов'язкові поля позначено * *

Грудень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Лис    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031